Мистецький календар

25 грудня 1895 в козацькому містечку Березна на Чернігівщині народився Григорій Гурійович Верьовка, композитор, хоровий диригент, педагог, дослідник українського музичного фольклору.

З дитинства життя Григорія було пов’язано з музикою: батько працював регентом у церковному хорі, в школі хлопець опанував скрипку та співав у хорі у Чернігові.  Від 1919 року викладав хорове диригування у музично-навчальних закладах Києва.

Г. Верьовка був прямим послідовником М. Леонтовича та К. Стеценка, які приділяли значну частину творчості обробкам народних пісень.

У 1943 році, для підняття бойового духу солдат в охопленому війною Києві, Григорію Гурійовичу було доручено створити Український хор, якому після смерті музиканта присвоять його ім’я. Хор мав шалений успіх, колектив запрошували виступати на офіційних заходах та випускали із гастролями за кордон. У кожній з країн, де проходили виступи, хор співав українські народні пісні.

23 грудня 1926 в смт. Широке Дніпропетровської області народився Віталій Дмитрович КИРЕЙКО, композитор, педагог, професор Київської консерваторії, громадський діяч,  заслужений діяч мистецтв УРСР, народний артист УРСР, лауреат премії ім. Лисенка, Кавалер ордена «За заслуги» III ст. 

Митець працював практично в усіх музичних жанрах: опери («Лісова пісня», «Марко в пеклі», «У неділю рано…»), балети («Тіні забутих предків», «Оргія», «Сонячний камінь»), 7 симфоній, симфонічні поеми, фантазії, понад 100 романсів і хорових творів, ораторії, кантати, численні твори для фортепіано, усіх оркестрових і народних інструментів.

Дмитро Кирейко, як його називали «останній романтик 21 століття», відкрив нову сторінку в історії вітчизняного музичного мистецтва, написавши перший в Україні Подвійний концерт для скрипки й віолончелі з оркестром, першу сатиричну оперу-феєрію «Марко в пеклі» та камерно-комічну оперу «Вернісаж на ярмарку». 

22 грудня 1938 у Києві народився Володимир Петрович ГУБА український композитор, Народний артист України, Заслужений діяч мистецтв України, лауреат премії ім. Лисенка, лауреат Державної премії України імені Олександра Довженка, член Національних спілок композиторів і кінематографістів України.

У 1977 році закінчив Київську консерваторію імені П.Чайковського. Працював вчителем музики в музичних школах, музичним редактором Держтелерадіо УРСР. Був музичним редактором студії «Укркінохроніка». 

Автор музики до вистави «Гетьман Дорошенко»; до художніх, мультиплікаційних та документальних фільмів: «Захар Беркут», «Гетьманські клейноди», «Данило – князь Галицький», «Катерина Білокур. Послання.», «Як козак щастя шукав», «Казки райського саду», «Як козаки сіль купували», «Як козаки інопланетян зустрічали» тощо.

Фільми з його музикою відзначалися престижними нагородами на вітчизняних та закордонних кінофестивалях (Швеція, Франція та Італія).

29 травня 2020 мер Києва Віталій Кличко на святі Останнього дзвоника представив відеоролик, в якому пам'ятники співають «Старий київський романс», написаний В. Губою для фільму «Дід лівого крайнього».

21 грудня 1801 у м.Іллінці (нині Вінницька область) народився Тимко ПАДУРА, українсько-польський поет, композитор та торбаніст. 

Нащадок дрібношляхетської родини, що відбилося на його світогляді: наполягав на необхідності спільної боротьби поляків та українців за незалежність. Був співцем козаччини, популяризував український фольклор та музику. 

Твори українською мовою Падура писав латинкою. У своїх піснях та думах Падура висловлював захоплення козацькою старовиною. До деяких своїх текстів Падура сам складав мелодії, завдяки чому вони ставали народними піснями, причому їхній популяризації сприяв і сам автор, мандруючи по селах переодягненим «дідом». 

Істориком В.Любченком у «Енциклопедії історії України» висунута версія, що Тимко Падура є автором пісні «Гей, соколи», хоча її немає в жодному виданні творів композитора. Водночас «Гей соколи!» виявляють виразну схожість із популярною в Україні та далеко за її межами піснею «Їхав козак за Дунай», яку написав козак-поет С.Климовський. Польський дослідник З. Адріянський доводить, що пісня з оригінальною назвою «Жаль» була написана польським композитором Мацеєм Каменським, проте за мелодією і композицією це зовсім різні твори: «Жаль за Україною» не має ані такого приспіву, ані звертання до образу соколів. Тож, остаточна крапка в цьому питанні ще не поставлена…

20 грудня 1974 у Львові народився  Василь Ярославович СЛІПАК, всесвітньо відомий український оперний співак, соліст Паризької національної опери, волонтер, учасник Революції гідності та бойових дій на сході України. 

З 9 років у складі Львівської хорової капели «Дударик» виступав у найпрестижніших концертних залах України та світу: Національна опера України імені Т.Шевченка, Національна філармонія України, Національний палац мистецтв «Україна», Карнегі-Хол (США) собор Паризької Богоматері (Франція), зал West Edmonton Mall, Ванкувер Ейр Плейс (Канада), Варшавська філармонія (Польща), Домський собор (Латвія), а також у Литві, Естонії, Білорусі, Росії, Грузії, Молдові, Угорщині, Словаччині, Австрії, Італії, Ватикані, Бельгії, Нідерландах, Швейцарії.

у 1997 році успішно подолав конкурсне випробування на вступ до складу Паризької національної опери. Його голос дав змогу почати сольну кар'єру у Франції та Європі. 

Виконував різноманітні партії в оперних та драматичних театрах світу, але найулюбленішою стала партія «Мефістофеля» з опери Ш.Гуно «Фауст», що стало підґрунтям для виникнення позивного «Міф», з яким Василь воював на сході України.

29 червня 2016 року, виконуючи бойове завдання на Донбасі, загинув у бою від ворожої снайперської кулі.

Василь Сліпак є кавалером ордена «Золота Зірка», кавалером ордена «За мужність» І ст. (2016, посмертно), нагороджений званням Герой України (2017, посмертно).

19 грудня за Юліанським календарем (6 грудня – за григоріанським) відзначається День святого МИКОЛАЯ, який, за переказами, звершив багато чудес за життя та після смерті.

В цей день в Україні саме Святим Миколаєм традиційно запалюється головна різдвяна ялинка. 

Напередодні свята  діти пишуть листи зі своїми побажання. У відповідь чемні малята знаходять під подушкою або у шкарпетці подарунок, а неслухняні - різку, що має слугувати своєрідним попередженням, що треба виправлятися.

Святий Миколай є не лише покровителем дітей, а і пекарів, мандрівників та моряків.

Вважається, що саме на честь святого Миколая названо місто на півдні України – Миколаїв. 

У вересні 2005 року у Каштановому сквері на вулиці Соборній в Миколаєві був відкритий монумент Миколаю-Чудотворцю (І.Булавицький, О.Бондар., А.Павлов).

Під час російсько-української війни скульптуру обклали мішками з піском, а до різдвяних свят перетворили на головну ялинку, до якої миколаївці з усього міста несли іграшки із побажаннями якнайшвидшої Перемоги та Миру. (на фото – малюнок Юлії Поліщук)

18 грудня 1876 року у Переяславі народився Петро Іванович ХОЛОДНИЙ, український державний, громадський діяч, член Української Центральної Ради, міністр народної освіти Української Народної Республіки, художник, учений-хімік.

За радянських часів його ім’я було спеціально забуте, адже більшовики не допускали вивчення творчої спадщини “буржуазно-націоналістичного” митця. Лише з 1990-х років починають з’являтися наукові праці, присвячені Петру Холодному.

Своєрідною візітівкою художника є поєднання українських народних традицій з іконографічним візантійським мистецтвом. Петро Холодний разом із М.Бойчуком та О.Новаківським, став одним із засновників українського національного стилю, який отримав назву “неовізантинізму”. Найвідоміші полотна, написані в той період: “Дівчина і пава” (на фото), “Івасик і відьма”, “Вітер”, “Катерина”, “Похмурий день”.

Нині твори художника зберігаються у музеях Львова, Києва та в приватних колекціях. Чимало з робіт Петра Холодного визнані шедеврами українського вітражного мистецтва.

17 грудня 1975 року у Києві народилася Мілла ЙОВОВИЧ, акторка, співачка, модель, модельєр.

У п’ятирічному віці майбутня зірка разом з родиною емігрувала до США. Там швидко освоїла англійську мову, займалася вокалом, вчилася грати на фортепіано та електрогітарі.

В 9 років вперше з’явилася на обкладинці італійського журналу «Lei», а в 12 остаточно кинула школу, щоби зосередитися на роботі моделі. З 13 років почала зніматися в кіно. Найкращими можна вважати головні ролі у фільмах Люка Бессона: Жанна Д’Арк в кінострічці «Посланниція: Історія Жанни Д’Арк» та Лілу у «П’ятому елементі».

З 15 років Мілла Йовович працює зі звукозаписом. До першого альбому увійшла українська народна пісня «Ой у гаю при Дунаї» у її виконанні.

У 2004 році, рекламуючи косметику L'Oreal, Мілла стала найбільш високооплачуваною моделлю. Згідно з рейтингом журналу Forbs її дохід склав 10,5 млн доларів (з урахуванням гонорарів за зйомки у фільмах). 

Під час повномасштабного російського вторгнення в Україну на своїй сторінці в Instaguam висловила підтримку Україні. «…Я з розбитим серцем і приголомшена, намагаючись осмислити події цього тижня на моїй батьківщині в Україні…. Війна. Завжди війна. Лідери, які не можуть принести мир... І завжди народ розплачується кров’ю та сльозами"….

16 грудня 1985 року у місті Немирів Вінницької області народився Андрій Володимирович ОВРАХ, український скульптор, член національної спілки художників України.

Закінчив з відзнакою відділення монументальної скульптури Львівської національної академії мистецтв. Разом із батьком – заслуженим художником України Оврахом Володимиром та старшим братом Романом у 2014 створили творчу майстерню «О.».

У спільному доробку мистецької родини - знакові для України роботи – пам’ятник Т. Шевченку у м. Баранівка (Житомирщина), Героям Небесної сотні у м. Броди (Львівщина) та у м. Тячеві (Закарпаття), композитору М. Леонтовичу у с. Марківка (Вінниччина), а також перший в Україні пам’ятник державному, військовому та політичному діячеві Симону Петлюрі.

Окремі твори Андрія Овраха зберігаються в Музеї сучасного мистецтва України (Київ), Музеї історії м. Кам’янське (Дніпропетровська область).

15 грудня 1890 року в селі Шарівка Харківської області народився Василь Костьович ЄМЕЦЬ  - український бандурист-віртуоз, бандурний майстер, композитор, історик, письменник, вояк армії УНР.

Ще навчаючись в гімназії, купив бандуру на власноруч зароблені гроші. Перший виступ мало не завершився виключенням, бо заспівав «Розриту могилу» Т. Шевченка. Врятував юнака «Кобзар» з позначкою «Дозволено цензурою», який був представлений Василем на вчительську раду.

Василь Ємець активно відроджував кобзарство:

- написав понад 20 публікацій, протягом життя організував кобзарські групи в Харкові та Києві, кобзарські школи в Краснодарі та Празі; 

- змайстрував першу хроматичну концертну бандуру на 56 струн, до якої створив новий репертуар, а згодом «подвійну бандуру» на 62 струни на якій виконував твори Л. Бетховена, П. Чайковського, А. Дворжака; 

- записував платівки та багато років гастролював країнами Європи: Німеччині, Чехословаччині, Бельгії, Франції, а також в США та Канаді, завдяки чому його називали «Кобзарем у фраку».

14 грудня 1840 року народився 

Михайло Петрович СТАРИЦЬКИЙ

( с.Кліщинці, Черкаська область ) 

 Український письменник, режисер, театральний і громадський діяч. Він є автором п'єс «Богдан Хмельницький», «Маруся Богуславка», «Різдвяна ніч», «За двома зайцями».

«Ніч яка, Господи, місячна зоряна,

 Видно, хоч голки збирай, 

 Вийди, коханая, працею зморена, 

 Хоч на хвилиноньку в гай! 

 Сядем укупочці тут під калиною, 

 І над панами я пан! 

 Глянь, моя рибонько, - срібною хвилею

 Стелиться в полі туман». 

                               Михайло Старицький

13 грудня 1877 року народився Микола Дмитрович ЛЕОНТОВИЧ – український композитор, хоровий диригент, піаніст, педагог, збирач музичного фольклору, громадський діяч. Автор понад 150  хорових обробок українських народних пісень. Працював у Музично-драматичному інституті ім. М. Лисенка, Народній консерваторії, курсах дошкільного виховання у Києві. Був засновником першої музичної школи в Тульчині та декількох хорових гуртків.  Остаточна причина вбивства М. Леонтовича агентом ВНК при РНК РРФСР досі не встановлена.

У 1916 році у виконанні хору Київського університету вперше прозвучала різдвяна колядка «Щедрик» в обробці Миколи Леонтовича, яка принесла композитору всесвітню славу. 

«Щедрик» перекладений багатьма мовами та має безліч інтерпретацій. В англомовному світі відома під назвою «Carol of the bells» (англійська версія слів П. Вільговського) та звучить у багатьох кінострічках: «Гаррі Поттер», «Сам удома», «Міцний горішок -2» тощо.